Щоденні біблійні уроки

«Коли духом живемо, то й духом ходімо! Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!» (До галатів 5:25, 26).

«Нам не слід бути настільки ревними, працюючи для наших братів, щоб у цьому завзятті знехтувати роботою, яка повинна бути зроблена для самих себе. Провина іншого не зробить нас правішими». – Цей день з Богом. – С.83.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для Церкви. – Т.2. – С.50-55; Т.3. – С.93, 94; Т.5 – С.246-248, 603-613.

Неділя 12 грудня

1.  МИ ТА ІНШІ

а. Який позачасовий заклик Павла відлунюється до наших днів?

До Галатів 5:25, 26: 25 Коли духом живемо, то й духом ходімо! 26 Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!

«Недуховні люди часто проявляють завзяття, яке вельми перевершує завзяття справжніх Божих дітей. Це тому що вони впевнені, що їхні шляхи і їхні плани матимуть успіх. Вони кажуть собі: я вкладу всі свої сили в цей план і безперервно працюватиму, доки не доб'юся його здійснення. Я буду наполегливим, доки не досягну мети. Однак уся релігія цієї людини часто полягає в цьому амбітному завзятті, яке вона вважає християнським. Якщо його прибрати, то нічого не залишиться. Вони подібні до фарисеїв, котрі давали десятину з м'яти, ганусу і кмину, але нехтували важливішим – законом, судом, милосердям і Божою любов'ю». – Еллен Г. Уайт. Матеріали 1888 року. – С.1374, 1375.

«Усі бажаючі навчитися у Христа повинні звільнитися від людської мудрості. Душа повинна бути очищена від усілякого марнославства й гордості, і все, що раніше наповнювало її, має бути усунено, а Христос повинен сісти на престолі серця. Постійна боротьба в душі, яка є наслідком егоїзму і самодостатності, повинна осуджуватися, а смиренність й лагідність повинні зайняти місце нашого самолюбства». – Проповіді та бесіди. – Т.1. – С.271, 272.

1. Які якості Люцифера повинні бути викорінені з кожного християнина?

Понеділок 13 грудня

2.  НАВЧАЮЧИСЬ БОЖОГО ШЛЯХУ

а. З яким досвідом іноді стикаються майже всі люди?

Псалом 69:6, 17-20: 5 (69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані! 16 (69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене, 17 (69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене, 18 (69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!... 19 (69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

«Якими б не були твої тривоги і випробування, розкажи про них Господу. Він зміцнить твій дух. Тобі відкриється шлях до звільнення від труднощів і хвилювання». – Бажання віків. – С.329.

б. Усвідомлюючи цю реальність, опишіть, якими повинні бути наші дії стосовно людини, яка зробила помилку.

До Галатів 6:1: Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!

Від Матвія 18:15: 15 І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!

«Якщо тебе засмучує, що твої друзі або близькі поступають неправильно, завдаючи собі шкоди, якщо вони роблять помилку, дотримуйся Біблійного правила: «Іди й йому викажи поміж тобою та ним самим» (Від Матвія 18:15). Коли ти підходиш до людини, яка, на твою думку, є винною, стеж за собою і говори з лагідним і смиренним духом, бо гнів людський не чинить правди Божої. Брата, який заблукав, не можна вивести на правильний шлях іншим чином, лише духом лагідності, м'якості та ніжної любові. Будь обачна у своїх манерах. Уникай у своїй жестикуляції або виразі обличчя, в словах або інтонації голосу всього, що має відтінок гордості або самовпевненості. Стеж за тим, аби не звеличувати себе своїми словами або навіть виразом обличчя і не порівнюй власну чесноту і праведність з промахами інших. Стеж за тим, щоб у твоїх манерах не було й натяку на презирство, владність або нехтування людьми. Ретельно уникай будь-якої видимості гніву, і навіть якщо ти будеш говорити прямо і недвозначно, нехай у твоїй мові не буде гірких докорів і звинувачень ні на чию адресу, не буде холодної байдужості, але нехай твій співрозмовник відчує, що ти його щиро любиш. І найголовніше, нехай у твоїх словах не буде ані тіні ненависті або недоброго ставлення, ані тіні гіркоти, уїдливості або жовчності. З люблячого серця може виникати тільки доброта, ніжність і лагідність. Однак усі ці дорогоцінні плоди не завадять тобі говорити найсерйознішим і найурочистішим чином, щоб створювалося враження, ніби ангели направили на тебе свої погляди і ти говориш, постійно маючи на увазі прийдешній суд. Завжди пам'ятай, що успіх викриття в значній мірі залежить від того, в якому дусі воно висловлюється. Не зневажай ревною молитвою про те, аби знайти покору, щоб ангели Божі йшли попереду і впливали на серця тих людей, до яких ти намагаєшся достукатися, пом'якшуючи їх своїм Небесним дотиком, і щоб твої зусилля не були марними. Якщо ти досягнеш позитивних результатів, не приписуй їх своєму вмінню, але завжди прославляй одного лише Бога, бо Він робить усе це». – Свідоцтва для Церкви. – Т.2. – С.52, 53.

2. Про що я, в першу чергу, повинен подумати, перш ніж мати намір виправити когось іншого?

Вівторок 14 грудня

3.  ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО МОВИ

а. Що повинно допомогти нам протистояти спокусі розповідати іншим людям про чужі помилки та недоліки?

Від Луки 6:31: 31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

Приповісті 25:9: 9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,

«Ти виправдовуєш себе за те, що злословиш та зневажаєш свого брата або сестру або ближнього перед іншими, але не бажаєш перш підійти до нього і зробити кроки, які Бог безумовно вимагає здійснити. Ти говориш: «Але я ні з ким не розмовляю доти, доки тягар не стає нестерпним і в мене вже немає сил стримуватися». Що так обтяжує тебе? Чи не власне очевидне нехтування своїм обов'язком і словами «Так говорить Господь»? На тебе лягла вина за гріх, тому що ти раніше не йшла до свого кривдника і не говорила йому про його вину між тобою та ним самим. Якщо ти цього не робила, якщо ти не корилася Богові, то як ти можеш не хвилюватися про це? Хіба тільки твоє серце не стало запеклим, коли ти топтала ногами Божу заповідь і в серці своєму мала ненависть до свого брата або ближнього? Тож яким чином ти намагалася зняти з себе цей тягар? Бог докоряє тебе за гріх нехтування обов’язком, за те, що ти не говориш спочатку братові про його промахи. Ти ж виправдовуєш і втішаєш себе тим, що розповідаєш про помилки твого брата іншій людині, тим самим здійснюючи ще один гріх! Чи добре таким чином, за допомогою гріха, полегшувати свій тягар?». – Свідоцтва для Церкви. – Т.2. – С.53.

б. Як може відреагувати людина, якщо ми вкажемо їй на її помилку?

Приповісті 14:16: 16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Проте, яким є наш обов’язок, незважаючи на ризик?

«Допоможіть заблудним, розповідаючи їм власні досвіди. Покажіть їм, як у той час, коли ви припускалися серйозних помилок, терпіння, доброта й допомога з боку ваших братів по вірі вселяли у вас мужність і надію». – Служіння зцілення. – С.494, 495.

«Усі твої зусилля спасти тих, котрі знаходяться в омані, можуть не мати успіху. Можливо, вони радше розлютяться, ніж усвідомлять помилку. А що, коли вони не приймуть твого викриття і продовжать йти неправедним шляхом? Це буде відбуватися часто. Іноді найм'якіше і найніжніше викриття не дає ніякого результату. У цьому випадку благословення, яким ти хотіла поділитися з ближнім, направивши його на шлях правди, переконавши його перестати чинити зло і навчитися робити добро, повернеться до тебе. Якщо ті, хто знаходяться в омані, упираються в гріху, поводься з ними м'яко, по-доброму і віддай їх твоєму Небесному Отцеві. Ти спасла душу свою, їхній гріх більше не лежить на твоїй совісті, і ти тепер не є співучасницею їхнього гріха». – Свідоцтва для Церкви. – Т.2. – С.53, 54.

3. Чому я не можу пишатися, навіть якщо здається, що мої слова комусь допомогли?

Середа 15 грудня

4.  СМИРЕННІ НАШИМИ ВЛАСНИМИ ВАДАМИ

а. Чому ми повинні перемогти звичку лихослів'я і наклепу?

До Тита 3:2: 2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.

Якова 4:11: 11 Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.

«Нікого не обмовляй і не вислуховуй критичні зауваження на чиюсь адресу. Якщо не буде слухачів, то не знайдеться і навушників. Якщо хтось у твоїй присутності лихословить брата, зупини його. Відмовся вислуховувати його, як би м'яко і вкрадливо він не говорив. На словах він може бути відданим другом, і водночас таємно натякати й ненароком очорняти характер іншої людини.

Рішуче відмовляйся вислуховувати подібні слова, навіть якщо навушник скаржитиметься, що йому важко на серці, і говоритиме, що хоче відверто з тобою порозмовляти. Йому дійсно має бути важко на серці, оскільки він носить у ньому прокляту таємницю, яка призводить до непорозуміння між друзями. Ідіть, усі обтяжені, і звільніться від свого тягаря таким чином, як це встановлено Богом. Спочатку йдіть і викрийте свого брата наодинці». – Свідоцтва для Церкви. – Т.2. – С.54.

б. Що відбувається в тому випадку, якщо винна людина відмовляється дослухатися?

Від Матвія 18:16, 17: 16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. 17 А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!

«Якщо ця спроба виявиться невдалою, візьміть з собою одного або двох друзів і повторіть йому те ж саме в їхній присутності. Якщо й ця спроба буде невдалою, тоді оголосіть про це всій церкві, але жодна невіруюча людина не повинна бути посвячена навіть у найменші деталі даної справи. Розповісти про це всій церкві – останній крок. Але ніколи нічого не розповідайте ворогам нашої віри». – Там саме.

в. Поясніть, що може призвести до справжнього відновлення, а що – ні.

До Галатів 6:2, 3: 2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового. 3 Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює.

«Пам'ятайте, що ми повинні відчувати відповідальність за справу відновлення. Цю роботу можна здійснювати зверхньо, нав'язливо і зарозуміло. Не кажіть своїм способом дій: «Я маю владу і використовуватиму її» і не накидайтеся зі звинуваченнями на тих, котрі знаходяться в омані... Робота, яку ми повинні здійснювати для братів, полягає не в тому, щоб відштовхувати їх, приводити до зневіри або розпачу, кажучи: «Ви розчарували мене, і я не допомагатиму вам». Той, хто сам собі здається сповненим мудрості й сили і обрушується на пригноблену, страждаючу і спраглу допомоги людину, проявляє фарисейський дух і зодягає себе в шати самоствердження та величі. Він дякує Богові, ніби він не такий, як інші люди, і вважає, що його спосіб дій гідний похвали і він занадто сильний, щоб піддатися спокусі. [До галатів 6:3 цитується]». – Там саме. – Т.6. – С.398, 399.

4. В які моменти я міг опинитися винним у розвитку звички лихословити і обмовляти?

Четвер 16 грудня

5.  НАВЧАЮЧИСЬ ГЛИБШОГО СМИРЕННЯ

а. У чому ми маємо потребу, щоб не зіпсувати наше свідчення про Христа?

До Галатів 6:4, 5: 4 Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому! 5 Бо кожен нестиме свій власний тягар!

«Одне з найбільших проклять нашого світу (що є очевидним у церквах і всюди в суспільстві) – це прагнення переваги. Люди поглинені прагненням здобути владу і популярність. Такий самий дух, на наш жаль і сором, проявляється серед тих, котрі святять суботу. Однак справжній духовний успіх приходить тільки до тих, хто навчився лагідності й смиренню в школі Христа». – Свідоцтва для Церкви. – Т.6. – С.397.

«Хто вважає, що перевершує своїх братів у досвіді й розсудливості та зневажає їхню пораду і повчання, той показує, що він припускається небезпечної помилки. Серце людське є лукаве. Людина повинна перевіряти свій характер і жити Біблійним мірилом... Кожна людина врешті-решт або самостійно встоїть, або загине, не орієнтуючись на думку людей, що підтримують її або протидіють їй, і не спираючись на чиєсь судження, але відповідно до свого справжнього характеру, яким її бачить Бог». – Там саме. – Т.5. – С.247, 248.

б. Як наш вплив може принести реальну надію іншим людям?

До Галатів 6:6-10: 6 А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим. 7 Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! 8 Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. 9 А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. 10 Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!

«Ніколи, аж до дня суду, ви не дізнаєтеся про те, який вплив на непослідовних, нерозважливих, недостойних людей справили виявлені до них доброта й чуйність. Зустрічаючись із невдячністю та зрадою щодо священного довір’я, ми відчуваємо спонукання висловити своє обурення і презирство. Цього очікують і ті, хто завинив, – вони готові до цього. Однак доброта й дух прощення є для них несподіванкою і часто пробуджують у них кращі поривання та палке бажання благороднішого життя». – Служіння зцілення. – С.495.

5. Чому найпринизливіші моменти в моєму житті можуть виявитися найкращими для мене?

П'ятниця 17 грудня

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Які якості Люцифера повинні бути викорінені з кожного християнина?

2. Про що я, в першу чергу, повинен подумати, перш ніж мати намір виправити когось іншого?

3. Чому я не можу пишатися, навіть якщо здається, що мої слова комусь допомогли?

4. В які моменти я міг опинитися винним у розвитку звички лихословити і обмовляти?

5. Чому найпринизливіші моменти в моєму житті можуть виявитися найкращими для мене?