Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Але один з вас є дияволом. Він говорив про Юду Іскаріота, [сина] Симона, бо він, будучи одним із дванадцятьох, мав Його зрадити» (Від Івана 6:70-71).

Додаткові матеріали для вивчення: Бажання віків. – С.716-722.

«Ставши служителем Христа, Юда не підкорився Божественній силі, яка перетворює. Він вважав, що може мати власну думку, та плекав схильність до критики і звинувачення». – Бажання віків. – С.717.

1. ПЕРША ЗУСТРІЧ Нд, 5 жовт.

а. Як Юда познайомився з Ісусом на початку Його служіння, і що привабило його до Учителя?

Від Матвія 8:19: «Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов».

«Коли Ісус готував учнів до посвячення на духовну роботу, до них приєднався один ніким не запрошений чоловік. Це був Юда Іскаріотський, котрий вважав себе послідовником Христа. Він прийшов з проханням прийняти його у вузьке коло учнів». – Бажання віків. – С.293.

«Юда приєднався до учнів тоді, коли за Ісусом уже ходив натовп людей. Учення Спасителя зворушувало їхні серця; немов зачаровані, вони слухали Його проповіді в синагозі, на березі моря, на схилі гори. Юда бачив, як хворі, кульгаві й сліпі приходили до Ісуса з міст і сіл, як помираючих клали біля Його ніг, і вони піднімалися здоровими. Юда був свідком всемогутності Спасителя у зціленні хворих і біснуватих, воскресінні мертвих. Він відчував на собі прояв Христової сили і визнав, що вчення Ісуса перевершує всі інші, будь-коли почуті ним. Юда любив великого Вчителя і бажав бути з Ним. Він прагнув змінити свій характер і життя, сподівався, що це здійсниться внаслідок його зв’язку з Ісусом». – Бажання віків. – С.716, 717.

1. До якого застереження я повинен прислухатися, звернувши увагу на внутрішню слабкість Юди?

2. ПРИЙНЯТИЙ ДО ЧИСЛА АПОСТОЛІВ Пн, 6 жовт.

a. Як Ісус відповів на пропозицію Юди зайняти місце серед дванадцяти, і як відреагували інші учні?

Від Матвія 8:20: «Ісус же йому каже: Лисиці мають нори, небесні птахи – гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити».

«Юда вірив, що Ісус – Месія і, приєднавшись до апостолів, сподівався зайняти високе становище в новому царстві. Ісус бажав розвіяти його надії, указавши на Свою бідність.

Учні дуже хотіли, щоб Юда був прийнятий до їхнього кола. Він був статечний на вигляд, володів ясним розумом та організаторськими здібностями. Учні відрекомендували його Ісусові як дуже корисну для Його справи людину. Вони були здивовані, що Господь прийняв його досить холодно.

Учні були глибоко розчаровані тим, що Ісус не намагався знайти спільну мову з вождями Ізраїлю. Вони вважали помилкою з Його боку не заручитися підтримкою впливових людей у здійсненні Своєї справи. Якби Христос відразу відмовив Юді, учні почали б сумніватися в мудрості свого Господа. Подальше життя Юди мало їм відкрити, наскільки небезпечно оцінювати придатність людини для Божої справи за людськими критеріями. Співпраця з людьми, підтримкою котрих хотіли заручитися учні, віддала б справу Христа до рук її найлютіших ворогів». – Бажання віків. – С.294.

б. Що написано про Юду як апостола?

Від Матвія 10:2-4: «2 Ось імена дванадцятьох апостолів: перший – Симон, прозваний Петром, і Андрій, його брат; Яків Зеведеїв та Іван, його брат; 3 Пилип і Вартоломій; Хома і митник Матвій; Яків Алфеїв і Тадей; 4 Симон Кананіт і Юда Іскаріотський, який зрадив Його»;

Від Івана 6:64: «Але є деякі з вас, які не вірять! Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зрадить».

«Спаситель не відштовхнув Юди. Ісус прийняв його в число дванадцятьох. Він доручив йому роботу євангеліста та наділив здатністю зціляти хворих і виганяти демонів. Проте Юда так і не зміг цілковито підкоритися Христові. Він не відмовився від світського честолюбства та любові до грошей. Ставши служителем Христа, Юда не підкорився Божественній силі, яка перетворює. Він вважав, що може мати власну думку, та плекав схильність до критики і звинувачення». – Бажання віків. – С.717.

в. Яким чином було передбачено зраду?

Від Івана 6:70, 71: «70 Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Але один з вас є дияволом. 71 Він говорив про Юду Іскаріота, [сина] Симона, бо він, будучи одним із дванадцятьох, мав Його зрадити»;

Від Івана 13:9, 10: «9 Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову. 10 [А] Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі»;

Псалом 41:10: «Навіть мій приятель, з яким я в мирі, якому довіряв, котрий їв мій хліб, підняв на мене п’яту!».

2. Яка зростаюча небезпека може загрожувати мені, якщо я зроблю запеклим своє серце, як це зробив Юда?

3. ПІДСТУПНІСТЬ ХАРАКТЕРУ Вт, 7 жовт.

а. Опишіть різницю між образом Юди, яким його бачили учні, та його справжніми мотивами і характером.

Від Івана 12:6: «Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали».

«Юду високо цінували учні, і він мав великий вплив на них. Він був високої думки про власні здібності та вважав, що решта учнів значною мірою поступаються йому в розсудливості та здібностях. Вони не бачать, думав Юда, слушних нагод і не використовують обставин. Церква не процвітатиме з такими недалекоглядними керівниками. На думку Юди, Петро був занадто запальним і діяв необдумано. Івана, який дбайливо зберігав скарби Істини, що виходили з уст Христа, Юда вважав непрактичною людиною. Матвій, котрий завдяки своєму попередньому фахові став у всіх справах пунктуальним і точним, був занадто вимогливим, коли йшлося про чесність. Він завжди розмірковував над словами Христа і настільки захоплювався ними, що, на думку Юди, не здатний був бачити перспективи. Так Юда оцінював усіх учнів і лестив собі, вважаючи, що церква не раз потрапляла б у скрутне становище, якби не його кмітливість у керівництві. Юда вважав себе більш здібним, неперевершеним серед учнів. У власних очах він був прикрасою всієї справи Христової і завжди виставляв себе в такому світлі…

Мізерні суми, що потрапляли до його рук, ставали для нього повсякчасною спокусою. Неодноразово, коли він робив невелику послугу Христові або працював для доброчинних цілей, він брав плату за це із цього незначного фонду. Юда завжди знаходив виправдання для своїх учинків, але в Божих очах Юда був злодієм». – Бажання віків. – С.717.

б. У якому конкретному випадку характер Юди був відкрито виявлений?

Від Івана 12:3-5: «3 Марія, взявши літру мира зі справжнього дорогоцінного нарду, помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився запахом мира. 4 Каже один з Його учнів, Юда Іскаріотський, [син Симона], який мав Його видати: 5 Чому б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати бідним?»;

Від Матвія 26:14-16: «14 Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників 15 і сказав: Що ви дасте мені, і я видам Його вам? Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет. 16 І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати».

Як Ісус намагався допомогти йому?

«Але Юда не усвідомлював своїх слабкостей, тому Христос поставив його в такі обставини, які могли допомогти йому помітити і позбутися власних вад. Як скарбник, Юда був покликаний піклуватися про потреби учнів і надавати необхідну допомогу бідним… Служачи іншим, Юда мав змогу розвивати в собі безкорисливість. Але хоч Юда щоденно слухав науку Христа і був свідком Його праведного життя, він і надалі потурав своїй жадібності». – Бажання віків. – С.717.

3. Як мені слід цінувати щире прагнення Христа спасти мою душу?

4. РОБОТА ХРИСТА ЗАРАДИ ЮДИ Ср, 8 жовт.

а. Як Христос намагався виправити жадібного апостола?

Від Івана 12:7, 8: «7 А Ісус сказав: Облиш її, це вона на день Мого похорону зберегла: 8 бідних ви завжди з собою маєте, Мене ж – не завжди маєте».

«Спаситель читав серце Юди, Він наперед знав прірву гріха, у яку впаде Юда, якщо не буде звільнений Божою благодаттю. Наблизивши цього чоловіка до Себе, Він дав Юді можливість щоденно приймати потоки Його безкорисливої любові. Якби Юда відкрив своє серце Христові, Божественна благодать усунула б із його душі демона егоїзму і Юда став би підданим Божого Царства.

Бог приймає людей такими, якими вони є, з усіма притаманними їм людськими рисами; Він готує їх до Свого служіння, якщо вони покірні і бажають учитися від Нього. Люди обираються Богом не тому, що досконалі, а тому, що всупереч своїй недосконалості здатні через пізнання Істини і практичне втілення її в життя благодаттю Христа змінитися на Його подобу.

Юда мав ті самі можливості, що й інші учні. Він чув ті самі дорогоцінні повчання, але втілення Істини в життя, як цього очікував Христос, не узгоджувалося з бажаннями та інтересами Юди: він не захотів поступитися власними ідеями заради Небесної мудрості». – Бажання віків. – С.294, 295.

б. Опишіть пастирський характер, виявлений нашим Добрим Пастирем у ставленні до Юди?

Псалом 77:10: «Невже Бог забув про милість і в Своєму гніві стримує Своє милосердя?»;

Псалом 86:15: «Ти ж, Господи, є співчутливим Богом і милосердним, довготерпеливим, багатомилостивим і праведним!».

«Як же делікатно поводився Спаситель із тим, хто мав стати Його зрадником! У Своїх проповідях Ісус викладав принципи щедрості, котрі підривали саму основу користолюбства. Він викривав перед Юдою огидність жадібності, і багато разів цей учень розумів, що йдеться про його характер та гріхи, але не бажав розкаятися й залишити свою порочність. У своїй самовпевненості Юда не чинив жодного опору спокусам, натомість продовжував шахраювати. Христос був для нього живим прикладом того, ким він може стати, якщо скористається Божественним заступництвом та служінням. Але Юда не сприймав науки Христа.

Ісус не докоряв Юді за пожадливість, але з Божественним терпінням намагався навернути цього заблудного чоловіка, хоча й давав йому зрозуміти, що читає серце людини як розгорнуту книгу. Ісус відкривав йому найвищі переваги праведного життя, але, відкинувши Небесне світло, Юда залишився без виправдання». – Бажання віків. – С.295.

4. Якою була мотивація Юди, коли він прагнув зайняти місце серед дванадцяти?

5. ФІНАЛ ЖИТТЯ ЮДИ Чт, 9 жовт.

a. Коли Ісус зробив останнє зусилля заради Юди і що врешті-решт зробив цей нещасний апостол?

Від Івана 13:1-5, 10-14: «1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година перейти з цього світу до Отця, виявив любов до Своїх, – тих, які у світі, – до кінця полюбив їх. 2 Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, [сина] Симона, видати Його, 3 [Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде, 4 встав з вечері, зняв одяг і, взявши рушника, підперезався. 5 Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний…10 [А] Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі. 11 Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті. 12 А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам? 13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. 14 Отже, коли Я, Господь і Учитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному»;

Від Івана 18:2-5: «2 Знав же це місце і Юда, який зрадив Його, бо часто Ісус збирався там зі Своїми учнями. 3 Юда, взявши загін і слуг первосвящеників та фарисеїв, прийшов туди зі смолоскипами, ліхтарями та зброєю. 4 Ісус, знаючи все, що Його очікує, вийшов і запитав їх: Кого шукаєте? 5 Йому відповіли: Ісуса Назарянина! Каже їм: Це Я! Стояв з ними і Юда, зрадник Його».

«Коли натовп увійшов до саду, [Юда] йшов попереду, а за ним – первосвященник… Наблизившись до Ісуса, він узяв Його за руку як близький приятель. І зі словами ″Радій, Учителю!″ Юда поцілував Його кілька разів, роблячи вигляд, що співчуває Йому в цій небезпеці.

Ісус запитав Юду: ″Друже, для чого ти прийшов?″ (Від Матвія 26:46-50). Голос Спасителя тремтів від хвилювання, коли Він додав: ″Юдо, то ти поцілунком видаєш Сина Людського?″ Це звернення мало б пробудити сумління зрадника і зворушити його закам’яніле серце, але честь, вірність і людська гідність залишили його». – Бажання віків. – С.695, 696.

б. Опишіть фінал життя Юди.

Від Матвія 27:3-10: «3 Тоді Юда, який Його видав, побачивши, що Він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних монет первосвященикам і старшим, 4 кажучи: Я згрішив, видавши невинну кров. Вони ж сказали: А що нам до того? Сам дивися. 5 Тоді він кинув срібняки в храмі, пішов геть і повісився. 6 А первосвященики, узявши срібняки, сказали: Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крові. 7 Порадившись, вони купили на них гончарське поле, щоб хоронити там чужинців. 8 Тому те поле досі зветься Полем крові. 9 Тоді сповнилося сказане через пророка Єремію, який говорив: І взяли вони тридцять срібняків – вартість Оціненого, – Того, Кого оцінили сини Ізраїля, 10 і дали їх за гончарське поле, як наказав мені Господь».

«Поспішаючи до крісла судді, [Юда] кинув перед первосвященником срібняки – ціну зради свого Господа, і, ухопивши Каяфу за одяг, благав звільнити Ісуса, заявляючи, що Ісус не вчинив нічого, гідного смерті…

Згодом, того ж дня, коли дорогою від палацу Пилата до гори Голгофи Ісуса вели на місце розп’яття, раптом глумливі вигуки і глузування темного натовпу змовкли. Проходячи повз відлюдне місце, вони побачили під сухим деревом тіло Юди. Це було одне з найогидніших видовищ. Під вагою Юдиного тіла мотузка, на якій він повісився, обірвалася. При падінні тіло понівечилося, і тепер собаки шматували його». – Бажання віків. – С.721, 722.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 10 жовт.

1. До якого застереження я повинен прислухатися, звернувши увагу на внутрішню слабкість Юди?

2. Яка зростаюча небезпека може загрожувати мені, якщо я зроблю запеклим своє серце, як це зробив Юда?

3. Як мені слід цінувати щире прагнення Христа спасти мою душу?

4. Якою була мотивація Юди, коли він прагнув зайняти місце серед дванадцяти?

5. У чому полягали найсерйозніші слабкості Юди?