Щоденні біблійні уроки
Спеціальна програма вивчення, яка базується винятково на Біблії й Дусі Пророцтва без додаткових коментарів
Уроки з Послань до филип’ян, колосян та солунян
Урок 1. За межами неможливого
Змінити розмір шрифту:
ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа» (До филип’ян 1:6).
Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.263-267.
«Змученій гріховним життям душі, котра не знає, де знайти полегшення, розповідайте про співчутливого Спасителя. Візьміть таку людину за руку; допоможіть їй підвестися, говоріть їй слова, що вселяють мужність і надію. Допоможіть їй ухопитися за руку Спасителя». – Служіння зцілення. – С.168.
1. ТРЕПЕТНА НАДІЯНд, 27 вер.
а. Як нас може надихнути вітання Павла з римської в’язниці?
До филип’ян 1:1-5: «1Павло і Тимофій, раби Ісуса Христа, – усім святим в Ісусі Христі, які у Филипах, з єпископами і дияконами: 2благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа. 3При кожній згадці про вас я дякую моєму Богові; 4завжди, в кожній моїй молитві за всіх вас, з радістю молюся 5за вашу участь у поширенні Євангелії – від першого дня і аж дотепер».
«Послання до филип’ян, як і Послання до колосян, було написане Павлом із римської в’язниці». – Дії апостолів. – С.479.
«Павло писав до цих братів як до ″святих у Христі Ісусі″, проте він не писав до тих, які мали досконалий характер. Він писав до них як до чоловіків і жінок, що боролися зі спокусами і яким загрожувала небезпека падіння. Він указував їм на ″Бога миру, Який… підняв з мертвих Великого Пастиря овець – Господа нашого Ісуса″. Він запевняв їх, що ″кров’ю вічного Завіту″ Він ″удосконалить вас у всякому доброму ділі, аби виконати Його волю, здійснюючи у вас усе, що Йому до вподоби, – через Ісуса Христа″ (До євреїв 13:20, 21).
Коли людина, котра вчинила переступ, починає усвідомлювати свою помилку, будьте обережні, щоб не позбавити її почуття власної гідності. Не засмучуйте її байдужістю або недовір’ям. Не говоріть: ″Перш ніж довіряти їй, я почекаю і переконаюся, чи заслуговує вона цього″. Часто саме недовір’я стає причиною того, що спокушуваний спотикається…
Ми надто легко розчаровуємося, коли душі не відразу відгукуються на наші зусилля. Ми ніколи не повинні переставати працювати для душі, доки є хоча б один промінь надії». – Служіння зцілення. – С.167, 168.
1. Чому ми повинні проявляти наполегливість у роботі з грішними душами, у яких залишається хоча б проблиск надії?
2. ДОВІРЯЮЧИ БОЖІЙ СИЛІПн, 28 вер.
а. Яким чином наше ставлення до близьких людей, котрі згрішили і оступилися, відображає глибину нашої віри в могутність Бога?
До филип’ян 1:6-8: «6Я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа. 7Справедливо мені думати так про всіх вас, адже ви – в [моєму] серці; всі ви є в моїх кайданах, в обороні та в утвердженні Євангелії: мої співучасники в благодаті. 8Бог мені свідок, що в сердечній любові Ісуса Христа я тужу за всіма вами».
«Ми повинні намагатися зрозуміти слабкості інших людей. Нам мало відомо про сердечні переживання тих, хто закутий у кайдани темряви і кому бракує рішучості й моральної сили. Найбільшу жалість викликає той, хто страждає від докорів сумління; він нагадує настільки приголомшену людину, що вона йде хитаючись і падає в пилюку. Вона нічого не може бачити виразно. Розум її є затьмарений, вона не знає, що робити. Як багато бідних душ неправильно сприйняті, недооцінені, сповнені відчаю і мук, – це загублені вівці, що відбилися від отари! Вони не можуть знайти Бога, однак палко прагнуть прощення й миру.
О, нехай не буде сказано жодного слова, яке б посилило біль!..
Дорогоцінні душі коштують нашому Викупителеві, Який пожертвував Собою, надто дорого, аби їх можна було легко залишити в полоні спокусника.
Ми маємо навчитися ставити себе на місце спокушуваних. Прийміть до уваги силу спадковості, вплив поганого товариства й оточення, силу шкідливих звичок. То ж чи варто дивуватися, що внаслідок впливу таких чинників багато людей деградують? Чи варто дивуватися їхній повільній реакції на наші зусилля допомогти їм духовно піднятися?
Часто, прийнявши вістку Євангелії, люди, котрі видавалися грубими й малоперспективними, стають найвірнішими її прихильниками і захисниками. Вони не цілком зіпсовані. Під непривабливою зовнішньою оболонкою приховуються добрі спонукання, які можна пробудити. Без сторонньої допомоги багато людей ніколи не виправляться, однак завдяки терпінню та наполегливим зусиллям їх можна підняти. Такі люди потребують ніжних слів, доброти, поваги, відчутної допомоги. Їм потрібна така порада, котра не згасить останньої іскри мужності в душі». – Служіння зцілення. – С.168, 169.
б. З якою метою ми повинні досліджувати Боже Слово?
До филип’ян 1:9-11: «9Молюся про те, щоб ваша любов все більше й більше зростала в пізнанні та в усякому досвіді, 10щоб ви досліджували все краще та були чисті й бездоганні в день Христа, 11сповнені плодами праведності через Ісуса Христа – для Божої слави та похвали».
«Усі засоби благодаті слід старанно використовувати, щоб Божа любов усе більше й більше зростала в душі, ″щоб, пізнаючи найкраще, ви були чисті й неперевершені в день Христів, наповнені плодами праведності″ (До филип’ян 1:10, 11). Ваше християнське життя повинно бути енергійним та бездоганним. Ви можете піднятися на високий рівень, запропонований Святим Письмом, і повинні це зробити, якщо прагнете бути Божими дітьми. Ви не можете стояти на місці – або ви рухаєтеся вперед, або відступаєте назад». – Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.264.
2. Скільки разів я бачив, як уперті люди, котрі збилися з дороги, дивним чином змінювалися?
3. РОЗУМІННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КАРТИНИВт, 29 вер.
а. Опишіть, яким чином Бог часто використовує гоніння та труднощі для поширення Своєї чудової звістки про любов і благодать.
До филип’ян 1:12-14: «12Хочу, брати, щоб ви знали: те, що зі мною сталося, ще більше пішло на користь Євангелії, 13оскільки мої кайдани за Христа стали відомі всім іншим та в усьому преторію. 14Багатьом братам у Господі мої кайдани додали сміливості, й вони набралися відваги безстрашно звіщати Слово».
«Важко було сподіватися, що Павло, бідний, позбавлений друзів в’язень, зможе привернути увагу заможних знатних римських громадян. Порок поставав перед ними в усьому своєму привабливому блиску, і вони були його добровільними рабами. Та з-поміж виснажених працею нужденних жертв їхнього утиску, з-поміж бідних рабів було багато таких, які з радістю слухали слова Павла, знаходячи у вірі в Христа надію і мир, підбадьорення в труднощах, які випадали на їхню долю.
Та, хоч апостол почав працювати серед бідного простого народу, його вплив досягнув і палацу самого імператора». – Дії апостолів. – С.461.
«Божа благодать підтримувала Павла в ув’язненні, допомагаючи йому радіти в час скорботи. З вірою й упевненістю він писав своїм братам-филип’янам, що його ув’язнення посприяло поширенню Євангелії…
У цьому досвіді Павла міститься для нас повчання, бо ми бачимо, як діє Бог. Господь може перетворити на перемогу те, що здається нам поразкою. Ми перебуваємо в небезпеці забути Бога, дивитися на видиме, замість того щоб очима віри споглядати невидиме. Коли трапляється невдача чи лихо, ми готові звинувачувати Бога в байдужості і жорстокості. Коли Він вважає за потрібне припинити нашу працю в певній галузі, ми сумуємо, не думаючи, що таким чином Бог може діяти для нашого добра. Ми повинні засвоїти, що покарання – це частина Його великого плану, і в горнилі страждання християнин може часом зробити для Господа більше, ніж активно працюючи». – Дії апостолів. – С.480, 481.
б. Якщо виникає спокуса розчаруватися через незвичні способи посіву насіння істини, про що ми повинні пам’ятати?
До филип’ян 1:15-18: «15Втім, деякі проповідують Христа через заздрощі та суперництво, а інші – з добрих спонукань. 16Декотрі – з любові, знаючи, що я поставлений для захисту Євангелії, 17а інші – підступно, нещиро звіщають Христа, прагнучи збільшити тягар моїх кайданів. 18Що ж? Однак, як би не проповідували про Христа, – удавано чи правдиво, – я цим радію. І далі радітиму».
«Незважаючи на намагання сатани знищити нетлінне насіння Божого Слова, ″живого, що повік пробуває″ (див. 1 Петра 1:23), воно сіється у серцях людей; через ганьбу й переслідування Його дітей Ім’я Христове є звеличеним, а душі спасенні від загибелі. Великою буде на небесах нагорода тим, які, незважаючи на ганьбу і гоніння, сміливо свідкують про Христа». – Блаженства, промовлені на горі. – С.34.
3. Як Бог може використовувати наші випробування для здійснення Своєї доброї мети?
4. ПАМ’ЯТАЮЧИ ПРО ВІЧНІСТЬСр, 30 вер.
а. Чому нас може надихати дивовижне свідчення Павла?
До галатів 6:14: «А я не став би хвалитися нічим іншим, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене розп’ятий світ, а я – для світу»;
До филип’ян 1:19-21: «19Бо знаю, що це мені буде на спасіння через вашу молитву і допомогу Духа Ісуса Христа, 20згідно з очікуванням і з моєю надією, що ні в чому не буду засоромлений, але з усією сміливістю, як завжди, так і нині, буде звеличений Христос у моєму тілі: чи то життям, чи то смертю. 21Адже для мене життя – це Христос, а смерть – це надбання».
«Найближче до Христа стоятиме той, хто на Землі найглибше черпав з духа Його самовідданої любові, – любові, яка ″не величається, не гордиться… не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого″ (1 до коринтян 13:4, 5), любові, яка спонукає учня, як спонукала нашого Господа, віддавати все, жити, працювати і жертвувати аж до смерті для спасіння людства. Цей дух виявився і в житті Павла. Він підкреслював: ″Адже для мене життя – це Христос″. Життя Павла відкривало людям Христа, ″а смерть – це надбання″. Надбання для Христа, тому що Його смерть має виявити Христову благодать, привертаючи душі до Нього. ″Буде звеличений Христос у моєму тілі: чи то життям, чи то смертю″ (До филип’ян 1:21, 20)». – Бажання віків. – С.549.
«Павло був живим прикладом того, яким повинен бути кожен справжній християнин. Він жив для Божої слави... Той, хто колись переслідував Христа в особі Його послідовників, тепер показує світові хрест Ісуса Христа. Серце Павла палало любов’ю до людей, і він віддавав усі свої сили для навернення людей. Ніколи не було більш самовідданого, працьовитого і наполегливого працівника. Його життям був Христос; він звершував справи Христа. Усі благословення, отримані ним, він цінував як переваги, призначені для того, щоб благословляти інших». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.6. – С.1112, 1113.
«″Для мене життя – це Христос″, – проголосив [Павло]. У всьому Святому Письмі це найкоротше і найдосконаліше пояснення того, що означає бути християнином. У цьому полягає повнота Євангельської істини». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.903.
б. Яку позицію ми повинні зайняти щодо наших земних обов’язків у світлі швидкого повернення Христа?
До филип’ян 1:22-24: «22Та якщо життя в тілі – це для мене плід діл, тоді я не знаю, що вибрати. 23Те й друге вабить мене: маю бажання звільнитися і бути з Христом, бо це набагато краще, 24а залишатися в тілі – потрібніше для вас»;
2 до Тимофія 4:8: «А тепер приготовлено мені вінець праведності, який того дня дасть мені Господь, справедливий Суддя, і не лише мені, а й усім, хто полюбив Його прихід»;
Від Івана 14:3: «І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до Себе, щоби де Я, там і ви були».
«Хоча велика заключна нагорода буде під час Приходу Христа, проте щире служіння для Бога принесе нагороду навіть у цьому житті. Працівники зустрічаються з опором, перешкодами і гіркими розчаруваннями, що вражають серце. Вони можуть і не побачити плодів своєї праці. Але, незважаючи на все це, вони знайдуть у своїй праці благословенну нагороду. Усі, хто присвятив себе Богові у безкорисливому служінні людству, братимуть участь і в Його славі. Ця думка полегшує важку працю, зміцнює волю і заспокоює дух за будь-яких обставин життя». – Християнське служіння. – С.270.
4. Опишіть, що, насправді, було девізом життя Павла.
5. ЗМІЦНЕНІ ВІРОЮЧт, 1 жовт.
а. Як життєва позиція Павла може вселити в нас надію?
До филип’ян 1:25-28: «25І я вже з певністю знаю, що залишуся і перебуватиму з усіма вами для вашого успіху й радості віри, 26щоби через мене, коли знову прийду до вас, ваша похвала надмірно примножилася в Ісусі Христі. 27Тільки живіть згідно з Євангелією Христа, щоб коли прийду й побачу вас, а навіть якщо буду відсутній, чув би про вас, що стоїте в одному дусі, однодушно відстоюючи віру Євангелії, 28і зовсім не боїтеся ваших противників, бо для них це доказ загибелі, а для вас – [доказ] спасіння. І це від Бога».
«Вірні Божі вісники повинні невпинно йти вперед, виконуючи свою працю. Зодягнувшись у Небесний обладунок, вони повинні безстрашно переможно крокувати вперед, не припиняючи боротьби, доки кожний ближній не почує вістки правди для теперішнього часу». – Дії апостолів. – С.220.
б. Як приклад Христа підкріплює нас?
До филип’ян 1:29, 30: «29Адже вам даровано через Христа не тільки вірити в Нього, а й за Нього страждати, 30здійснювати той подвиг, який ви побачили в мені, а тепер чуєте про мене»;
Ісаї 53:8-11: «8Після катувань і суду Його забрали… Хто з Його народу міг усвідомити, що Він забирається з землі живих, і що за беззаконня Мого народу Його приречено на смерть? 9Йому могилу визначили зі злочинцями, але Він був похований в багатого, адже Він не вчинив жодного злочину, і Його уста не знали неправди. 10На те була Господня воля, щоб завдали Йому ран і смерті. Якщо віддасть Своє життя, як викупну жертву, то Він побачить Своє потомство, – продовжаться Його дні, й Господні наміри щодо Нього будуть успішними. 11Після Своїх страждань Він побачить [хороші плоди], і буде задоволений. Пізнавши Мого праведного Слугу, багато людей будуть виправдані, адже їхні гріхи Він понесе на Собі».
«Що підтримувало Божого Сина, коли Його зрадили і засудили? Після Своїх страждань Він побачить хороші плоди, і буде задоволений. Перед Його очима постала вся вічність, і Він побачив щастя тих, хто завдяки Його приниженню в майбутньому отримає прощення та вічне життя. Христос був зранений за їхні гріхи, був катований за їхні провини. Завдяки перенесеному Ним стражданню, їм подаровано мир, – Його ранами вони оздоровлені! Його вухо вловлювало вигуки викуплених. Спаситель чув, як вони співають пісню Мойсея та Агнця.
Ми повинні мати уявлення про майбутнє Небесне блаженство. Стійте на порозі вічності та слухайте милостиве запрошення, звернене до тих, хто в цьому житті співпрацює з Христом, вважаючи привілеєм і честю постраждати заради Нього…
Там викуплені вітають Божих працівників, які направили їх до піднесеного Спасителя. Вони разом прославляють Того, Хто помер, щоб люди могли мати життя, співмірне з життям Бога. Боротьбу завершено. Усім скорботам і усякій ворожнечі покладено край. Пісні перемоги наповнюють безкрає небо, коли викуплені стоять навколо Божого престолу». – Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.43, 44.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯПт, 2 жовт.
2. Скільки разів я бачив, як уперті люди, котрі збилися з дороги, дивним чином змінювалися?
3. Як Бог може використовувати наші випробування для здійснення Своєї доброї мети?
4. Опишіть, що, насправді, було девізом життя Павла.
5. У чому я повинен краще відображати життя Павла і, перш за все, Христа?