Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Не будь невіруючий, але віруючий!» (Від Івана 20:27, остання частина).

«Наш Спаситель не має слів похвали для тих, хто в ці останні дні вагається серцем і не готовий повірити; принаймні, таких слів не більше, ніж у Нього було для Хоми, котрий сумнівався». – Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.696.

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.328-338; Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.231-233.

1. НЕВІР’Я ХОМИ Нд, 23 лист.

а. Як Хома відреагував на звістку про воскресіння Христа? Чому нам слід подолати таке ставлення?

Від Івана 20:24, 25: «24 Хома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус. 25 Тож інші учні розповідали йому: Ми бачили Господа! Та він сказав їм: Поки не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в Його бік, – не повірю!»;

2 до Тимофія 2:8: «Пам’ятай про воскреслого з мертвих Ісуса Христа, Який з нащадків Давида – згідно з моєю Доброю Звісткою».

«Коли Ісус уперше після Свого воскресіння зустрівся з учнями у верхній світлиці, серед них не було Хоми. Він чув розповіді інших і мав чимало доказів воскресіння Ісуса. Але темрява і невір’я заволоділи його серцем. Коли він чув розповіді учнів про чудову появу воскреслого Спасителя, його охоплював ще більший відчай. Якщо Ісус справді воскрес із мертвих, то нема більше надії на земне царство. До того ж, його самолюбство страждало від думки, що Учитель з’явився усім учням, крім нього. Він не хотів вірити в це і протягом усього тижня був у полоні похмурих думок. Порівняно з вірою та надією братів, його думки видавалися ще темнішими…

Хома не хотів дивитися очима своїх братів і вірити на підставі їхнього свідчення. Він палко любив свого Господа, але дозволив заздрощам та невір’ю опанувати своїм розумом і серцем». – Бажання віків. – С.806, 807.

«Сатана завжди готовий вселити різноманітні сумніви, але якщо ти розплющиш очі з вірою, то знайдеш достатньо доказів, на яких можна ґрунтувати свою віру. Однак Бог ніколи не усуне всі причини для сумнівів… Ісус ніколи не схвалював невір’я і ніколи не хвалив людей за сумніви». – Свідоцтва для церкви. – Т.4. – С.232, 233.

1. Як я можу опинитися в небезпеці стати таким же похмурим і пригніченим, як Хома?

2. СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ, КОТРІ СУМНІВАЮТЬСЯ Пн, 24 лист.

а. Чого ми можемо навчитися з того, як Ісус з любов’ю зміцнював віру Свого учня, котрий сумнівався?

Від Івана 20:26-28: «26 Через вісім днів знову були всередині [будинку] Його учні, й Хома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері та став посередині й сказав: Мир вам! 27 Потім каже Хомі: Поклади сюди свій палець, поглянь на Мої руки, простягни свою руку і доторкнися до Мого боку, – і не будь невіруючий, але віруючий! 28 У відповідь Хома сказав Йому: Господь мій і Бог мій!».

«Для деяких учнів верхня горниця стала тимчасовим притулком, і вечорами усі, крім Хоми, збиралися тут. Одного вечора Хома вирішив також піти на зустріч із братами. Усупереч його невір’ю, у нього, одначе, залишилась якась надія на те, що ці добрі звістки правдиві. Під час вечері учні розмовляли про докази, які Христос дав їм у пророцтвах. І ось ″прийшов Ісус крізь замкнені двері та став посередині й сказав: Мир вам!″

Повернувшись до Хоми, Ісус промовив: ″Поклади сюди свій палець, поглянь на Мої руки, простягни свою руку і доторкнися до Мого боку, – і не будь невіруючий, але віруючий!″ Ці слова Спасителя свідчили: Ісусові відомо, що думав і говорив Хома. Цей охоплений сумнівом учень знав, що ніхто з його товаришів не бачив Ісуса протягом тижня. Вони не могли розповісти Вчителеві про його невір’я. Тепер Хома визнав Того, Хто стояв перед ним, своїм Господом. Йому не потрібно було інших доказів. Серце радісно билося в грудях, і він кинувся до ніг Ісуса зі словами: ″Господь мій і Бог мій!″» – Бажання віків. – С.807, 808.

б. Як ми повинні ставитися до тих, котрі сьогодні сумніваються в Істині для теперішнього часу, зокрема й стосовно Духа Пророцтва?

2 до Тимофія 3:10: «Ти ж пішов слідом за моїм вченням, поведінкою, постановою, вірою, довготерпінням, любов’ю, витривалістю».

«Мені було показано, що деякі люди приймають опубліковані видіння, оскільки судять про дерево за його плодами. Інші уподібнилися до Хоми невіруючого; вони не можуть повірити в опубліковані «Свідоцтва» або переконатися через свідчення інших людей, але вважають, що повинні самі побачити і особисто переконатися в усьому. Таких не можна відкидати, але треба проявити до них довготерпіння та братерську любов, доки вони не визначаться у поглядах і не почнуть твердо виступати чи на підтримку видінь, чи проти них. Але якщо ці люди борються проти видінь, про які нічого не знають, якщо вони у своєму протистоянні заходять так далеко, що починають противитися тому, чого не пізнали на власному досвіді, якщо вони роздратовуються, коли інші, віруючі, переконані в тому, що ці видіння від Бога, говорять про них на зібраннях і потішають інших настановами, даними через видіння, церква може знати, що ці люди неправі. Божим дітям не слід підлещуватися, поступатися чи жертвувати своєю свободою заради таких незадоволених». – Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С.328.

2. Чого я повинен навчитися з прикладу того, як Ісус ставився до Хоми, котрий сумнівався?

3. ЗМІЦНЮЮЧИ ВІРУ ТИХ, КОТРІ СУМНІВАЮТЬСЯ Вт, 25 лист.

а. З яким легким докором Ісус звернувся до Хоми?

Від Івана 20:29: «Каже йому Ісус: Тому що ти побачив Мене, ти повірив? Блаженні ті, які не бачили, а повірили!».

Який урок ми можемо отримати з того, як Ісус ставився до скептично налаштованого апостола?

«Віра Хоми принесла б радість Христу в тому разі, якби Хома повірив свідченню своїх братів. Якби люди й нині наслідували приклад Хоми, то ніхто не зміг би повірити в спасіння, оскільки всі, хто приймає Христа, роблять це на підставі свідчення інших.

Чимало з тих, хто сумнівається, виправдовуються: якби ми отримали такі свідчення, як Хома від своїх друзів, то повірили б. Вони не хочуть розуміти, що мають не лише такі докази, а й значно більші. Хто, подібно до Хоми, чекає, поки зникнуть усі причини для сумнівів, ті ніколи не дочекаються цього. Навпаки, вони поступово утверджуються у своєму невір’ї. Хто постійно бачить лише темний бік життя, хто звик критикувати і нарікати, ті просто не знають, що чинять. Такі люди сіють насіння сумніву, а тому й пожнуть його плоди. У той час, коли будуть украй необхідні віра і довір’я, вони виявляться нездатними надіятись і вірити.

Ставлення Ісуса до Хоми містить важливий урок для Його послідовників. Його приклад показує нам, як слід поводитися з тими, у кого слабка віра і хто сумнівається. Ісус не дорікав Хомі, не сперечався з ним. Він просто відкрився охопленому сумнівом учневі. Хома виявився вкрай необачним, коли висував умови для віри, але Ісус у Своїй великодушній любові й люб’язності зруйнував усі перешкоди. Докорами рідко можна перемогти невір’я. Навпаки, воно починає захищатися і знайде нову підтримку і виправдання. Нехай же Ісус відкриється таким людям у Своїй любові й милості як Розп’ятий Спаситель. І тоді з багатьох сповнених сумнівом уст почується визнання Хоми: ″Господь мій і Бог мій!″». – Бажання віків. – С.807, 808.

б. Чому ознаки та чудеса Христа були записані?

Від Івана 20:30, 31: «30 Багато інших чудес зробив Ісус перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі. 31 А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я».

«Бог ніколи не просив би нас вірити Йому, якби не дав достатньо вагомих доказів для утвердження нашої віри. Його існування, Його характер, істинність Його Слова ґрунтуються на свідченнях, які закликають до нашого розуму, і таких свідчень достатньо. Однак Бог не виключив і можливості сумніву. Наша віра повинна ґрунтуватися на доказах, а не на зовнішніх проявах». – Дорога до Христа. – С.105.

3. Чому любов є переконливішою за суперечки?

4. БІЛЯ МОРЯ Ср, 26 лист.

а. За яких обставин Ісус з’явився Своїм учням утретє?

Від Івана 21:1-3: «1 Після цього знову з’явився Ісус [Своїм] учням [по воскресінні з мертвих] біля Тиверіадського моря. А з’явився так: 2 були разом Симон-Петро й Хома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, який був з Кани Галилейської, і сини Зеведеєві, й інші два Його учні. 3 Каже їм Симон-Петро: Іду рибу ловити! Говорять йому: Ідемо й ми з тобою. Вони вийшли, [тут же] сіли в човен, та тієї ночі не зловили нічого».

б. Коли учні ловили рибу, як Ісус підійшов до них, що Він їм сказав і яким був результат?

Від Івана 21:4-6: «4 Як настав ранок, став Ісус на березі, але учні не впізнали, що це Ісус. 5 Каже їм Ісус: Діти, чи є у вас щось поїсти? Відповіли йому: Немає. 6 Він же сказав їм: Закиньте невода праворуч човна – і зловите. Вони закинули, і вже не могли витягти його від великої кількості риби».

«Наказуючи учням закинути невід праворуч човна, Ісус мав певну мету. Саме з правого боку Він стояв на березі. Це була сторона віри. Якщо вони співпрацюватимуть з Ним і Його Божественна сила об’єднається з їхніми людськими зусиллями, вони ніколи не зазнають поразки». – Бажання віків. – С.811.

в. Що сталося, коли очі учнів відкрилися, і вони впізнали Ісуса? Розкажіть про подальшу розмову між Господом та Петром.

Від Івана 21:7-17: «7 Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: Це ж Господь! Симон-Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кинувся в море. 8 А інші учні попливли човном, оскільки були недалеко від землі, якихось двісті ліктів, тягнучи невода з рибою. 9 Коли вийшли на землю, бачать, що розкладений жар і лежить на ньому риба й хліб. 10 Ісус каже їм: Принесіть тієї риби, яку ви нині зловили. 11 Симон-Петро пішов і витяг на землю невода, повного великих риб, – сто п’ятдесят три; і хоч стільки було, невід не порвався. 12 Каже їм Ісус: Підходьте, їжте. Жодний учень не наважився запитати Його: Хто Ти? – бо знали, що це Господь. 13 Ісус підходить, бере хліб, дає їм, а також рибу. 14 Це вже втретє з’явився Ісус учням після воскресіння з мертвих. 15 Коли поснідали, Ісус каже Симонові-Петрові: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене більше, ніж вони? Той відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе! Каже йому: Паси ягнята Мої! 16 Каже йому знову вдруге: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене? Той відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе. Каже йому: Паси вівці Мої! 17 Каже йому втретє: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене? Засмутився Петро, що запитав його втретє, ″чи любиш Мене?″, і відповів Йому: Господи, Ти все знаєш! Ти знаєш, що люблю Тебе! [А] Ісус йому говорить: Паси вівці Мої!».

«Петро раніше заявляв: ″Якби й усі зреклися Тебе, – я не зречуся ніколи″ (Від Матвія 26:33). Але цього разу він оцінював себе реальніше. ″Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе (Від Івана 21:17-15). Він уже не намагається переконувати в тому, що його любов більша, ніж його братів. Він просто підтверджує свою відданість…

Тричі Петро привселюдно зрікся свого Господа, і тричі Ісус, випробовуючи його, жадав від нього запевнення в його любові й вірності. Запитання, з яким Господь звертався до Петра, як гостра стріла, пронизувало його зболіле серце. Перед апостолами Ісус відкрив усю глибину розкаяння Петра і показав, яким смиренним став цей, колись самовпевнений, учень». – Бажання віків. – С.811, 812.

«[Петро] завжди був готовий виправляти інших; висловлював свою думку, не розібравшись ані в собі, ані в тому, що слід говорити. Але після свого навернення Петро став зовсім іншим. Він був ревним, як і раніше, але тепер на його слова і вчинки впливала благодать Христа. Зникли нестриманість, самовпевненість, самозвеличення; він був спокійним, стриманим, готовим навчатися. Тепер він був готовий пасти ягнят та овець Христової отари». – Бажання віків. – С.812-815.

4. З якою метою Христос здійснив чудо з рибами?

5. ВІДНОВЛЕННЯ Чт, 27 лист.

а. Які пророчі слова Ісус сказав про Петра?

Від Івана 21:18, 19: «18 Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, простягнеш свої руки й інший тебе підпереже та поведе, куди ти не захочеш. 19 Він сказав це, вказуючи, якою смертю той прославить Бога. Сказавши це, звелів йому: Іди за Мною!».

Як згодом виконалося це пророцтво?

«Коли Петро говорив це, він не уявляв, до яких висот і глибин провадив його Христос. Петро не встояв у випробуванні, але йому знову була дана можливість засвідчити свою любов до Христа. Зміцнюючи його для останнього випробування віри, Спаситель відкрив йому його майбутнє. Петро принесе багато користі Божій справі, але коли з віком його сили ослабнуть, він розділить долю свого Господа…

Ісус відкрив Петрові, якою смертю той помре. Він передрік, що Петро простягне свої руки на хресті. А потім знову звелів: ″Іди за Мною!″ Петра не злякало це одкровення. Тепер він був готовий зазнати будь-якої смерті за свого Господа». – Бажання віків. – С.815.

«Петра як єврея і чужоземця присудили до бичування та розп’яття. Перед лицем цієї жахливої смерті апостол пригадав свій великий гріх зречення від Ісуса в час Його приниження. Але якщо раніше він не бажав прийняти хрест, то тепер вважав за радість віддати своє життя за Євангелію. Ось тільки померти так, як його Учитель, він вважав занадто великою честю для себе, бо колись зрікся свого Господа. Петро щиро розкаявся у тому гріху і був прощений Христом. Про це свідчить дане йому високе доручення: пасти овець і ягнят отари. Але він не міг простити собі. Навіть думка про муки останньої жахливої сцени в його житті не могла применшити гіркоту його смутку й розкаяння. І він попросив своїх катів про останню милість: розп’яти його на хресті донизу головою. Прохання було задовільнене. Так помер великий апостол Петро». – Дії апостолів. – С.537, 538.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ Пт, 28 лист.

1. Як я можу опинитися в небезпеці стати таким же похмурим і пригніченим, як Хома?

2. Чого я повинен навчитися з прикладу того, як Ісус ставився до Хоми, котрий сумнівався?

3. Чому любов є переконливішою за суперечки?

4. З якою метою Христос здійснив чудо з рибами?

5. Опишіть, як змінилося ставлення Петра після його навернення.