Щоденні біблійні уроки

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Дати тим, котрі плачуть на Сіоні, замість попелу, вінець слави, єлей радості замість плачу, і одяг слави замість пригніченого духу. І зватимуть їх дубами праведності, – Господніми саджанцями слави» (Ісаї 61:3).

Додаткові матеріали для вивчення: Дорога до Христа. – Розділ 8. – С.67-75.

«Як гілочка не може рости й плодоносити, якщо не буде з’єднана зі стовбуром, так і ви не зможете жити святим життям, якщо не перебуватимете в Христі». – Дорога до Христа. – С.69.

1.  КЛЮЧІ ДО ЗРОСТАННЯНд, 16 серп.

а. Як Святе Письмо ілюструє християнський розвиток?

Ісаї 61:3: «Дати тим, котрі плачуть на Сіоні, замість попелу, вінець слави, єлей радості замість плачу, і одяг слави замість пригніченого духу. І зватимуть їх дубами праведності, – Господніми саджанцями слави»;

1 Петра 2:2: «І, як новонароджені немовлята, жадайте чистого духовного молока, щоб на ньому ви зросли для спасіння»;

До ефесян 4:14, 15: «¹⁴Щоб ми не були більше малими дітьми, які хитаються і захоплюються всяким вітром вчення, людською підступністю, лукавством, що вводить в оману, ¹⁵а щоб ми в любові були правдомовні, щоб у всьому досягли зросту Того, Хто є Голова, – Христа»;

Від Марка 4:26, 27: «²⁶І казав: Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; ²⁷і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, – він не знає».

«Людської мудрості й знань недостатньо, аби дати життя найкрихітнішій істоті. Рослини й тварини існують лише завдяки силі, яку вклав у них Бог. І духовне життя може зародитися в людях тільки від Бога». – Дорога до Христа. – С.67.

б. Що є ілюстрацією нашої залежності від Христа у зростанні та розвитку?

Осії 14:6-8: «⁶Я буду для Ізраїлю, наче роса, – він зацвіте, немов лілія, глибоко пустивши своє коріння, як [кедр] на Лівані. ⁷Його пагони розростуться, і стануть гарними, наче в оливки, а його пахощі – як ліванські. ⁸Повернуться й ті, котрі раніше жили в його тіні, – оживуть, як зерно [в ґрунті], – зацвітуть, як виноградна лоза, і будуть славитись, як вино з Лівану»;

1 до коринтян 3:6, 7: «⁶Я посадив, Аполлос поливав, та зростив Бог. ⁷Тому ні той, хто садить, ні той, хто поливає, не є чимось, але Бог, Який вирощує!».

«У неперевершеному дарі Свого Сина Бог оточив увесь світ атмосферою благодаті, такою ж реальною, як повітря, що циркулює навколо земної кулі. Усі ті, хто обрав дихати цією життєдайною атмосферою, житимуть й зростатимуть до міри зрілості в Христі Ісусі.

Як квітка тягнеться до сонця, під сяючими променями якого вона отримує досконалість форми й красу, так і ми повинні тягнутися до Сонця Праведності, щоб нас опромінювало Небесне світло та наш характер усе більше й більше уподібнювався до характеру Христа». – Дорога до Христа. – С.68.

1.  Якщо ми ростемо, подібно до рослин, чому нам потрібна допомога з Небес?

2.  НАШ БЕЗПОРАДНИЙ СТАНПн, 17 серп.

а. На якій важливій істині зосередив увагу Своїх учнів наш Господь перед завершенням Свого земного служіння?

Від Івана 15:4-7: «⁴Перебувайте в Мені, а Я – у вас. Як галузка не може приносити плоду сама по собі, якщо не буде на виноградній лозі, так і ви, якщо не будете перебувати в Мені. ⁵Я є Виноградна Лоза, ви – галузки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той приносить рясний урожай, бо без Мене не можете робити нічого. ⁶Хто в Мені не перебуває, буде відкинений геть, мов та гілка, і всохне; їх збирають і кидають у вогонь, і вони згорають. ⁷Якщо ж будете перебувати в Мені, а Мої слова перебуватимуть у вас, то чого б тільки забажали, просіть – і станеться вам».

«Багато хто вважає, що частину цієї справи потрібно зробити самостійно. Вони покладалися на Христа щодо прощення гріхів, тепер же вони намагаються самотужки вести правильне життя. Але подібні зусилля не увінчаються успіхом. Ісус говорить: ″Без Мене не можете робити нічого″. Наше зростання в благодаті, наша радість і корисність усе залежить від нашого союзу із Христом. Тільки за допомогою щоденного, щогодинного спілкування з Ним, перебування в Ньому ми зможемо зростати в благодаті. Він не тільки початок, але й завершення нашої віри. Христос – Перший і Останній, Вічносущий. Він повинен бути з нами не тільки на початку і наприкінці нашої дороги, але й на кожному кроці». – Дорога до Христа. – С.69.

«Якщо ви готові вчитися лагідності та смиренності серця в школі Христа, Він неодмінно дасть вам спокій і мир. Це надзвичайно важка боротьба – відмовитися від власної волі та власного шляху. Але, засвоївши цей урок, ви знайдете спокій і мир. Гордість, егоїзм та честолюбство повинні бути переможені; ваша воля повинна розчинитися у волі Христа. Усе життя може стати однією безперервною жертвою любові, кожна дія – її проявом, і кожне слово – її вираженням. Як життя виноградної лози циркулює по стовбуру і стеблові грона, проникає в найдрібніший корінець і досягає листа на самій верхівці лози, так благодать і любов Христа будуть горіти та рясніти в душі, спрямовуючи свої чесноти до кожної частини нашої істоти й проникаючи в кожну дію тіла та розуму». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.5. – С.1091, 1092.

б. У чому полягає секрет духовного зростання у Христі?

До колосян 2:6: «Отже, як ви прийняли Господа Ісуса Христа, так і ходіть у Ньому»;

До євреїв 10:38: «Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому».

«Ви віддали себе Богові, щоб повністю належати, служити й коритися Йому. Ви прийняли Христа як особистого Спасителя. Ви не могли викупити свої гріхи власними заслугами чи змінити своє серце. Але, віддавши себе Богові, повірили в те, що заради Христа Він зробив усе це для вас. Вірою ви почали належати Христу й вірою повинні зростати в Ньому, віддаючи та одержуючи. Вам потрібно віддати все: своє серце, свою волю, своє служіння; віддати Йому усього себе, щоб виконувати всі Його веління. І ви повинні прийняти все: Христа як Повноту благословень, щоб Він перебував у вас і був вашою Силою, вашою Праведністю і давав би вам силу для послуху Йому». – Дорога до Христа. – С.69, 70. [Виділено автором]

2.  Подібно до рослин, яким потрібні дощі для зростання, що нам потрібно, щоб зростати в Дусі?

3.  ЩОДЕННЕ ПОСВЯЧЕННЯВт, 18 серп.

а. Що є першим обов’язком Божих дітей на початку кожного дня?

Псалом 5:4: «Господи, зранку [прихильно] вислухай мій голос, – удосвіта я стоятиму перед Тобою і буду очікувати».

«Присвячуйте себе Богові щоранку. Нехай це буде вашою першою справою. Моліться так: ″Візьми мене Господи, я цілком Твій. Я кладу всі свої плани до Твоїх ніг. Використай мене сьогодні у Твоєму служінні. Будь зі мною, щоб усі мої справи звершувалися в Тобі″. Це необхідно робити щодня. Щоранку присвячуйте себе Богові на ввесь день. Підкоряйте Йому всі свої плани. Будьте готові виконати їх чи відмовитися від них, виходячи з того, що Він у Своєму провидінні покаже вам. Таким чином, ви можете із дня на день віддавати своє життя Богу, і воно все більше й більше уподібнюватиметься до життя Христа». – Дорога до Христа. – С.70.

б. З яким запрошенням Христос звертається до нас щодня?

Від Матвія 11:28, 29: «²⁸Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, – і Я заспокою вас! ²⁹Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, – і знайдете спокій своїм душам».

«Життя в Христі є життям спокою. Християнин може не відчувати піднесених почуттів, але він завжди матиме внутрішню впевненість та спокій. Ви покладаєтеся не на себе, а на Христа. Ваша неміч з’єднується з Його силою, ваше незнання з Його премудрістю, ваше безсилля – з Його всемогутністю. Вам не слід дивитися на себе й загострювати увагу на своїй особі. Дивіться на Христа! Роздумуйте про Його любов, про красу й досконалість Його характеру. Христос і Його самозречення, Христос і Його приниження, чистота та святість Христа, Його незрівнянна любов – ось теми, гідні роздумів. Ви зможете уподібнюватися до Нього лише в тому разі, якщо будете любити Його, наслідувати Його та покладатися на Нього». – Дорога до Христа. – С.70, 71.

в. Що є ключем до здобуття миру в душі?

Ісаї 26:3, 4: «³Незмінного в намірах Ти зберігаєш у повному спокої, бо він надію покладає на Тебе. ⁴Надійтесь на Господа завжди, адже Господь є віковічною скелею!»;

Ісаї 30:15: «Тому так говорить мій Владика Господь, Святий Ізраїлів: Якщо навернетесь і збережете спокій, то спасетесь. Ваша сила в спокої та довір’ї… Але ви не захотіли».

«Ті, хто вірять Христові та Його Слову, вручаючи Йому свою душу і своє життя, знайдуть мир і спокій. Ніщо у світі не зможе засмутити їх, бо присутність Ісуса потішає їх. У повній згоді – досконалий спокій… Життя може видаватися складним, але якщо ми віддаємо себе мудрому Творцеві, Він змінить і наше життя, і наш характер за Своїм зразком Собі на славу.

Коли через Ісуса ми входимо в спокій, то вже на Землі для нас починається Небесне життя. Ми відповідаємо на Його запрошення: ″Прийдіть до Мене і навчіться від Мене″. Таким чином ми входимо у вічне життя». – Бажання віків. – С.331.

3.  Чому щоденне освячення є важливим для кожного з нас?

4.  СПОГЛЯДАЮЧИ, МИ ЗМІНЮЄМОСЯСр, 19 серп.

а. Яким буде результат, якщо розум розмірковуватиме про Ісуса, замість того, щоб дивитися на себе?

2 до коринтян 3:18: «Ми ж усі з відкритим обличчям, мов у дзеркалі, оглядаємо Господню славу і перетворюємося в той самий образ від слави в славу, як від Господнього Духа».

«Вірою постійно споглядаючи Ісуса, ми змінюватимемося. Бог дасть найдорогоцінніші одкровення Своєму голодному й спраглому народові. Люди зрозуміють: Христос – особистий Спаситель кожного. Живлячись Його Словом, вони зрозуміють, що це Слово – дух і життя. Слово руйнує тілесну земну природу і дає нове життя в Ісусі Христі. До такої душі Святий Дух приходить як Утішитель. Через перетворювальну дію Його благодаті в учнях відтворюється Божий образ і вони стають новим творінням. Любов приходить на зміну ненависті, і серце змінюється за Божественною подобою». – Бажання віків. – С.391.

«Коли людина зосереджується на своєму ″я″, вона відвертається від Христа, Джерела життя та сили. Ось чому сатана увесь час намагається відвернути увагу людей від Спасителя й тим самим перешкодити їхньому спілкуванню і єднанню з Христом. Задоволення світу, турботи, непорозуміння і печалі життя, помилки інших чи ваші власні помилки та недосконалості – кожне з перерахованого, чи все разом узяте сатана використовує, щоб відвернути наш розум. Не дайте його хитрощам увести себе в оману. Багатьох, дуже сумлінних людей, які бажають жити для Бога, він занадто часто змушує зупинятися на їхніх помилках і слабкостях. У такий спосіб відокремлюючи їх від Христа, він сподівається здобути перемогу. Не варто зосереджуватися на собі та віддаватися страху й тривожним думкам щодо нашого спасіння. Усе це веде нас від Джерела сили. Довірте своє життя Богові й надійтеся на Нього. Говоріть і думайте про Ісуса. Ваше ″я″ повинно розчинитися в Ньому». – Дорога до Христа. – С.71, 72.

б. Чого ми можемо навчитися з переміни, що відбулася з учнями, після того як вони щодня займалися місіонерською роботою з Христом?

Дії 4:13: «Помітивши відвагу Петра й Івана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, вони дивувалися, бо знали їх, що були з Ісусом».

«Постійно споглядаючи Його, ми ″перетворюємося в той самий образ від слави в славу, як від Господнього Духа″ (2 до коринтян 3:18).

Саме так перші учні здобували подібність з нашим дорогим Спасителем. Коли ці учні почули слова Ісуса, вони відразу ж відчули, що мали потребу саме в Ньому. Вони шукали Його, знайшли Його й пішли за Ним. Учні були поруч з Ним удома, за столом, на самоті, на природі. Вони були з Ним як учні з Учителем, щодня одержуючи з Його вуст уроки святої істини. Вони дивилися на Нього, як слуги на пана, щоб зрозуміти свої обов’язки. Ці учні у всьому були подібні до нас. (див. Якова 5:17). Вони вели ту ж боротьбу з гріхом, що й ми, також мали потребу в благодаті, щоб жити святим життям». – Дорога до Христа. – С.72, 73.

4.  Чому Бог бажає, щоб ми забули про себе й завжди думали про Ісуса?

5.  ОБІТНИЦЯ ДЛЯ НАСЧт, 20 серп.

а. Яку чудову обітницю залишив Ісус Своїм послідовникам, які стикаються з труднощами ворожого світу?

Від Матвія 28:20: «Навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам. І ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку! [Амінь]».

«Після того як Христос вознісся на Небо, Його послідовники продовжували відчувати Його присутність. Він особисто був з ними, сповнений світла й любові. Ісус Спаситель, Котрий ходив, говорив, молився разом з ними, підбадьорював і потішав, був узятий на Небо, коли на Його вустах ще лунала вістка миру. І коли Його оточила хмара ангелів, звуки Його голосу лунали до них: ″І ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку!″ (Від Матвія 28:20)». – Дорога до Христа. – С.73, 74.

б. Яку важливу настанову Ісус залишив Своїм учням, щоб вони знали, що робити в скрутний час?

Від Івана 16:23, 24: «²³І того дня Мене не проситимете нічого. Знову й знову запевняю вас: чого тільки попросите від Отця в Моє Ім’я, – дасть вам. ²⁴Дотепер в Моє Ім’я ви не просили нічого. Просіть – і отримаєте, щоб ваша радість була повна»;

Від Івана 14:16-18: «¹⁶І Я попрошу Отця, і дасть вам іншого Утішителя, щоб навіки перебував з вами, – ¹⁷Духа Істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає [Його]. А ви знаєте Його, бо Він при вас перебуває, і у вас буде Він. ¹⁸Я не залишу вас сиротами, Я прийду до вас».

«Зібравшись разом після вознесіння Христа, учні палали бажанням піднести Небесному Отцеві свої прохання в Ім’я Ісуса… Вони усе вище й вище піднімали руки віри, вимовляючи слова, у яких містився незаперечний доказ: ″Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, – Він і заступається за нас!″ (До римлян 8:34). І в день П’ятидесятниці до них зійшов Утішитель, про Якого Христос сказав: ″І у вас буде Він″. І при цьому Він зауважив: ″Краще для вас, щоб Я пішов. Бо якщо Я не піду, то Утішитель не прийде до вас. Якщо ж піду, – пошлю Його до вас″ (Від Івана 14:17; 16:7). Відтепер Христос за допомогою Свого Духа повинен був постійно перебувати в серцях Своїх дітей. Тепер вони були ближче до Нього, ніж під час Його перебування на землі. Від них випромінювалося світло, любов і сила Христа, Котрий жив у них, так що люди, дивлячись на них, ″дивувалися, бо знали їх, що були з Ісусом″ (Дії 4:13)». – Дорога до Христа. – С.74, 75.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯПт, 21 серп.

1.  Якщо ми ростемо, подібно до рослин, чому нам потрібна допомога з Небес?

2.  Подібно до рослин, яким потрібні дощі для зростання, що нам потрібно, щоб зростати в Дусі?

3.  Чому щоденне освячення є важливим для кожного з нас?

4.  Чому Бог бажає, щоб ми забули про себе й завжди думали про Ісуса?

5.  Яка обітниця повинна бути щоденною реальністю в житті кожної віруючої людини?