Щоденні біблійні уроки

Спеціальна програма вивчення, яка базується винятково на Біблії й Дусі Пророцтва без додаткових коментарів

Уроки з Послань до филип’ян, колосян та солунян

Урок 13. Готуючись до битви

Змінити розмір шрифту:

ПАМ’ЯТНИЙ ВІРШ: «Тоді ви знову побачите [різницю] між праведним і нечестивим, між тим, хто служить Богові, й тим, хто Йому не служить» (Малахії 3:18).

Додаткові матеріали для вивчення: Свідоцтва для церкви. – Т.5. – С.137-148; 449-467; Велика боротьба – С.551-562.

«Ті, хто претендують на володіння Божою силою, можуть бути випробувані великим мірилом – Законом Єгови… Овеча шкура здається такою справжньою, що вовка можна розпізнати лише тоді, коли ми звернемося до великого морального Божого мірила і побачимо, що вони є порушниками Закону Єгови». – Віра та діла. – С.45.

1.  НЕ ДИВУЙТЕСЯНд, 20 груд.

а. Яке явище є характерним для останніх днів?

2 до солунян 2:8, 9: «8І тоді з’явиться беззаконник, якого Господь Ісус погубить духом Своїх уст і знищить появою Свого приходу. 9Його прихід – за сприяння сатани – буде з усякою силою, ознаками, фальшивими чудесами».

«Я бачила, що сатана у своїй діяльності на землі використав найріз-номанітніші засоби. Він діяв через священнослужителів, які відкинули істину і опинилися під владою сильних оман, які повірили брехні, що приведе їх до смерті. Під час своїх проповідей і молитов деякі з них у виснаженні падали ниць, але не силою Святого Духа, а силою диявола, яку він вдихнув у своїх представників, а через них – і людей, які довірилися цим проповідникам. Під час проповіді, молитви або бесіди деякі так звані адвентисти, які відкинули істину для теперішнього часу, використовували гіпноз, щоб здобути послідовників, і довірливі люди раділи сатанинському впливу, сприймаючи його за дію Святого Духа. Деякі віруючі, які використовували цю силу, зайшли так далеко в ди-явольській омані, що щиро приймали її за послану їм Божу силу». – Ранні твори. – С.43, 44.

«Сатана, оточений злими ангелами, котрий видає себе за Бога, почне творити всілякі чудеса, щоб увести в оману, якщо можливо, і обраних. Але Божий народ не покладатиметься на чудеса, бо знає, що сатана зможе підробити їх. Випробувані та перевірені Божі діти отримають свою силу в тій ознаці, про яку йдеться у книзі Вихід 31:12-18. Їм слід цілком покладатися на слова ″так написано″. Це єдина основа, на якій вони зможуть безпечно стояти». – Свідоцтва для церкви. – Т.9. – С.16.

1.  Опишіть деякі дії ворога душ в останні дні.

2.  ШЛЯХ ДО СТІЙКОСТІПн, 21 груд.

а. Чого не мають люди, котрі незабаром загинуть?

2 до солунян 2:9, 10: «9Його прихід – за сприяння сатани – буде з усякою силою, ознаками, фальшивими чудесами, 10з усякою оманою неправди для тих, які гинуть, бо любові до правди вони не прийняли, аби спастися».

«Тільки ревні дослідники Святого Письма, котрі полюбили істину, будуть збережені від великого обману, що заполонить увесь світ». – Велика боротьба. – С.625.

б. Незалежно від їхнього віросповідання, що пошле Бог тим, хто не полюбив істину, і чому?

2 до солунян 2:11, 12: «11І за це Бог посилає їм дію омани, щоб вони повірили в неправду, 12аби суд прийняли всі, хто не повірив правді, а уподобав неправду».

«Біблія говорить, що перед Другим приходом Господа сатана діятиме ″з усякою силою, ознаками, фальшивими чудесами, з усякою оманою неправди″; і ті, котрі ″любові до правди не прийняли, аби спастися″, будуть залишені на ″дію омани, щоб вони повірили в неправду″ (2 до солунян 2:9-11). Доти, доки церкви християнського світу не опиняться в подібному становищі і не об’єднаються повністю зі світом, падіння Вавилону не буде остаточним». – Велика боротьба. – С.389, 390. [Виділено автором].

в. З якою метою Бог покликав нас і наші сім’ї? Які обов’язки та випробування є наслідком цього?

2 до солунян 2:13-15: «13Ми ж повинні постійно дякувати Богові за вас, брати, улюблені Господом, адже Бог вибрав вас як перші плоди для спасіння в освяченні Духа та вірою в істину; 14до цього й покликав вас нашою проповіддю Євангелії, щоб осягнути славу Господа нашого Ісуса Христа. 15Отже, брати, стійте й дотримуйтеся передань, яких ви навчилися чи то через слово, чи через наше послання»;

Малахії 3:17, 18: «17Вони будуть Моїми, – говорить Господь Саваот, – у той День, який Я готую, – Я помилую їх, як чоловік милує свого сина, котрий йому послушний. 18Тоді ви знову побачите [різницю] між праведним і нечестивим, між тим, хто служить Богові, й тим, хто Йому не служить».

«Будуть чи не будуть наші молоді люди, які отримають мудре повчання і виховання від благочестивих батьків, продовжувати освячуватися істиною, значною мірою залежить від впливу тих, з ким вони зіткнуться, після того як пішли з дому, і в кого шукатимуть християнської настанови». – Свідоцтва для церкви. – Т.8. – С.226.

«Ті, хто сповідує віру в Ісуса, повинні завжди прагнути світла. Вони повинні щодня молитися про те, щоб світло Святого Духа осявало сторінки священної книги, щоб вони могли розуміти те, що від Божого Духа. Ми повинні мати цілковиту довіру до Божого Слова, інакше ми загинемо. Слова людей, якими б великими вони не були, не здатні зробити нас досконалими і цілком приготувати до будь-якої доброї справи… Саме через освячення Духом і віру в істину ми стаємо Божими співпрацівниками». – Основи християнського виховання. – С.188, 189.

2.  Що відбувається з тими, хто знає істину, але не любить її?

3.  ПРИКЛАД ПАВЛАВт, 22 груд.

а. Завдяки чому людина може зберегти вірну стійкість?

2 до солунян 2:16, 17: «16Сам же Господь наш, Ісус Христос, і Бог, наш Отець, Який полюбив нас і в благодаті дав вічну втіху та добру надію, 17нехай потішить ваші серця і нехай зміцнить вас у всякому доброму ділі та слові»;

2 до солунян 3:1-5: «1Далі, брати, моліться за нас, аби Господнє Слово поширювалося і славилося, як і у вас; 2щоб і ми визволилися від невідповідних та злих людей, бо віра – не в усіх. 3Та вірний Господь, Який зміцнить вас і збереже від лукавого. 4Ми на Господа покладаємо надію за вас, що ви робите і робитимете те, що наказуємо [вам]. 5Нехай спрямує Господь ваші серця до Божої любові та до Христової терпеливості».

«Так Павло змалював лиху роботу тієї влади зла, котра пануватиме упродовж довгих віків темряви, і ті гоніння, котрі матимуть місце перед Другим приходом Христа. Віруючі в Солуні очікували скорого визволення, тепер же вони отримали напучення мужньо працювати в страху Божому. Апостол наказував, щоб вони не нехтували своїми обов’язками, не були бездіяльними. Після райдужних очікувань скорого визволення, коло щоденних справ і той опір, з яким вони мали зустрітися, могли видатися їм удвоє непривабливішими. Тому Павло закликав їх бути твердими у вірі». – Дії апостолів. – С.266, 267.

б. Який приклад Павло надав для працівників Євангелії?

2 до солунян 3:6-9: «6Наказуємо ж вам, брати, Ім’ям нашого Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися всякого брата, який порушує порядок, а не [живе] за переданням, яке ви одержали від нас. 7Тому що самі знаєте, як належить наслідувати нас, адже ми не були у вас без діла 8і даром хліба не їли ні в кого, а працювали в утомі й напруженні день і ніч, аби не бути тягарем нікому з вас. 9Не тому, що ми не маємо влади, але щоби подати себе як приклад вам, аби ви стали подібними до нас».

«Чоловіки, обрані Богом працювати в Його справі, доведуть своє високе покликання і вважатимуть своїм найпершим обов’язком духовно зростати і розвиватися доти, доки вони не стануть умілими працівниками. І якщо вони виявлять ревність, розвиваючи талант, яким Бог нагородив їх, їм необхідно розсудливо допомогти. Але заохочення служителів не повинно перетворюватися на лестощі, бо таким чином діє сам сатана. Людей, які вважають, що їхній обов’язок – проповідувати, не слід поспішно підтримувати матеріально, щоб братам не довелося одразу утримувати їх разом із сім’ями. Вони не мають на це права доти, доки не покажуть добрих плодів своєї праці. Зараз існує небезпека для молодих і недосвідчених проповідників, яка може їм нашкодити, – лестощі та полегшення їхнього тягаря. Коли вони не проповідують, то зобов’язані самі себе утримувати. Це найкраща можливість перевірити істинність їхнього покликання проповідувати. Якщо вони рвуться за кафедру лише для того, щоб отримувати зарплату служителя, і якщо церква вчинить з ними розсудливо, то незабаром вони залишать служіння і займуться чимось прибутковим. Навіть апостол Павло, один із найкрасномовніших ораторів, дивовижним чином навернений Богом для особливої роботи, не був звільнений від фізичної праці. Він говорить: ″Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося, трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують – терпимо″ (1 до коринтян 4:11, 12)». – Свідоцтва для церкви. – Т.1. – С. 446, 447.

3.  Поясніть секрет християнської стійкості?

4.  ГОЛОВНЕ, ПРО ЩО НЕОБХІДНО ПАМ’ЯТАТИСр, 23 груд.

а. Назвіть один основний, вічний принцип, який є невід’ємною частиною справжнього християнства.

Притчі Соломона 20:4: «Восени ледачий не оре, а в жнива шукатиме врожаю, – та нічого не знайде»;

2 до солунян 3:10-12: «10Бо коли ми були у вас, то заповідали вам: якщо хто не хоче працювати, хай не їсть. 11Оскільки чуємо, що деякі між вами бездіяльно живуть, нічого не роблять, лише пхаються до всього, 12то таким наказуємо і просимо в [нашому] Господі Ісусі Христі, щоб вони мовчки працювали та їли свій хліб».

«Душі, котрі перебувають в омані, навчають інших, що справжня святість звільняє розум від усіх земних думок, спонукаючи людей повністю стримуватися від праці. Інші, впадаючи в крайність при тлумаченні певних уривків Святого Письма, навчають, що праця – це гріх, і християни не повинні думати про дочасний добробут свій і своїх сімей, але присвячувати себе винятково духовним питанням. Учення і приклад апостола Павла спростовують ці крайні погляди.

Перебуваючи в Солуні, Павло не покладався лише на працю своїх рук для самозабезпечення. Розповідаючи пізніше про свої досвіди в цьому місті, він у листі до віруючих филип’ян дякував за отримані від них дари, зазначивши: ″...так що аж двічі посилали ви до Солуня на мої потреби″ (До филип’ян 4:16). Незважаючи на отриману допомогу, Павло намагався показати солунянам приклад старанності, аби ніхто не мав підстав звинуватити його в користолюбстві. Таким чином, люди, котрі притримувалися фанатичних поглядів щодо фізичної праці, були докорені не на словах, а на ділі». – Дії апостолів. – С.348, 349.

«Звичай підтримувати людей у ледарстві особистими подарунками чи церковними грошима заохочує їх до гріховних звичок, і таких дій необхідно свідомо уникати. Кожен чоловік, жінка і дитина повинні бути навчені виконувати необхідну, корисну роботу… Усі мають бути виховані так, щоб використовувати члени свого тіла з певною метою, і Бог готовий і бажає розвинути здібності кожного, хто привчає себе до старанних звичок». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.912.

б. Про що нам слід пам’ятати, коли виникає спокуса впасти у відчай?

2 до солунян 3:13: «А ви, брати, не втомлюйтеся робити добро».

«Святість сприяє тому, що людина приносить хороший плід і сповнюється добрими ділами. Така людина ніколи не втомиться, роблячи добро, і не прагнутиме високого становища в цьому світі. Вона з нетерпінням чекатиме того часу, коли Велич Неба піднесе її разом з іншими святими до Свого престолу. Тоді Він скаже Своїм вірним: ″Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!″ (Від Матвія 25:34). Потім Господь перерахує справи милості, самозречення, праведності та співчуття, які вони звершили. Святість серця сприятиме праведним вчинкам». – Свідоцтва для церкви. – Т.2. – С.445.

4.  Що завжди характеризуватиме життя істинного реформатора?

5.  У НЕДОСКОНАЛОМУ СВІТІЧт, 24 груд.

а. Як ми повинні ставитися до людей, котрі перебувають в омані?

2 до солунян 3:14, 15: «14Коли ж хто не слухає нашого слова, що в посланні, відзначте такого [і] не спілкуйтеся з ним; нехай буде посоромлений. 15Та не майте його за ворога, а напоумляйте, як брата».

«Ми маємо бути попереджені, щоб не спілкуватися з тими, хто своїми вчинками ставить камінь спотикання на шляху інших. [2 до солунян 3:14, 15 цитується]. Якщо людина відмовляється від застереження слуг Господніх, і продовжує дотримуватися власної волі та свого судження під натхненням свого керівника, сатани, то приведе себе до загибелі і повинна буде понести відповідальність за свій особистий гріх». – Біблійний коментар АСД [з коментарів Е.Г. Уайт]. – Т.7. – С.912.

«[Павло] церкві велів не мати спільності з тими, котрі вперто нехтують настановами Божих служителів. Апостол додає: ″Та не майте його за ворога, а напоумляйте, як брата″». – Дії апостолів. – С.267, 268.

б. Про яку останню надію, викладену в цьому посланні, нам треба розмірковувати?

2 до солунян 3:16-18: «16А сам Господь миру нехай завжди й усякими способами дасть вам мир. Господь з усіма вами! 17Привітання моєю рукою, [рукою] Павла, що є знаком у кожному посланні: так пишу я. 18Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами! [Амінь]».

«Ми повинні пропонувати людям щось краще за те, чим вони володіють, а саме – мир Христа, що перевищує усяке розуміння. Ми повинні розповідати їм про святий Божий Закон, який є відображенням Його характеру і виявом того, якими Він бажає бачити людей. Покажіть їм, наскільки безмежно немеркнуча слава Неба перевершує скороминуші радощі й задоволення світу. Розкажіть їм про свободу і спокій, які вони можуть знайти в Спасителеві… Він один може задовольнити палке бажання серця і дарувати мир душі.

З усіх людей у світі реформатори повинні бути найбільш безкорисливими, добрими і люб’язними…

Ми повинні говорити істину з любов’ю та вірити, що Бог дасть їй силу для перетворення життя. Святий Дух торкнеться душі словом, сказаним з любов’ю». – Служіння зцілення. – С.157.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯПт, 25 груд.

1.  Опишіть деякі дії ворога душ в останні дні.

2.  Що відбувається з тими, хто знає істину, але не любить її?

3.  Поясніть секрет християнської стійкості?

4.  Що завжди характеризуватиме життя істинного реформатора?

5.  Як мені слід застосовувати біблійний спосіб ставлення до тих, хто перебуває в омані?

Завантаження відео…